Денис Белькевич
КЕРУЮЧИЙ ДИРЕКТОР "RED ART GALLERIES"
"Анатолій Криволап – неймовірний, потужний, самобутній художник. Я б назвав його “українським” з великим застереженням: його творчість – міжнародного класу і має належати світовій історії мистецтв. Сьогодні багато говориться про те, як Україна має бути представлена на зовнішньому художньому ринку, який образ країна повинна отримати в інформаційній свідомості. На мій погляд, візитною карткою України повинен стати колір – як носій ідеї країни з великою історією та різномастою територією. У цьому відношенні нефігуративний живопис Анатолія Криволапа, який здатен прикувати погляд поєднанням двох-трьох фарб, якнайкраще відображає посил, який повинен вивести Україну на міжнародну арену.
Затребуваність художника такого рівня і посилу лише підтверджують його ринкові показники: Криволап рекордсмен як за офіційними міжнародними продажами (Philips, $ 186 тис. за роботу «Кінь. Вечір», 2012), так і з продажу іноземцям всередині країни (благодійний аукціон Red Art Galleries, $ 41 тис. за роботу «Березневий вечір», 2013). Третій поріг, який першим узяв художник – перший публічний повторний продаж серед українських авторів, що відбувся на Philips 2014 року (за рік після продажу на Sotheby's за $ 61 тис. зимовий пейзаж без назви був успішно реалізований на Phillips за $ 108 тис). Також у Анатолія найнижчий відсоток непроданих робіт – лише 5%, а перевищення естімейта пейзажів доходили до 300% при ударі молотка. Єдине, чого не вистачає в цьому "маркетинговому портфоліо" – персональної виставки за кордоном, яка дасть старт для наступних, і контракту з великою міжнародною галереєю.
Анатолія Криволапа часто порівнюють з Герхардом Ріхтером – нефігуративним феноменом нашого покоління. На це можу сказати одне: був час, коли роботи німця коштували менше нинішнього Криволапа, був час – коли рівно стільки ж. Саме на цьому етапі ним серйозно зайнялися за кордоном, і сьогодні десятки мільйонів за Ріхтера нікого не дивують. Потенціал Анатолія, на думку багатьох людей, кому ми показували його на Заході, навіть вищий, адже німець "дістає" пейзажі з себе, а Криволап – з природи. А вона нескінченна й безмежна". – Денис Белькевич, квітень 2015, Київ